З метою гідного вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, патріотичного виховання підростаючого покоління 25.11.2019 року в нашій школі відбулася урочиста лінійка з цієї нагоди.

"Згадайте нас - бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно."

Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору 1932-33 років. З метою гідного вшанування пам'яті жертв голодоморів в Україні, патріотичного виховання підростаючого покоління 25.11.2019 року в нашій школі відбулася урочиста лінійка з цієї нагоди. ". вшанування пам'яті безневинно померлих українців у 1932-1933 роках "Запалюємо пам'яті свічу

Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття... Страшне приневолене мовчання... Довго чекали, але дочекались коли ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями.

З нагоди відзначення пам’ятної для українського народу дати, в закладі було проведено тематичні виховні години, оформлено виставку тематичної літератури у шкільній бібліотеці "Забуттю не підлягає ". Учні школи переглянули відео-спогади очевидців голодоморів, архівні матеріали того часу, які тривалий період не оприлюднювались та підготували виступи з даної тематики.

/Files/images/1/sayt_golodomor_45/image3.jpeg

/Files/images/1/sayt_golodomor_45/image2.jpeg

/Files/images/1/sayt_golodomor_45/image4.jpeg

/Files/images/1/sayt_golodomor_45/image5.jpeg

Народна пам'ять – це книга , у якій достовірно написане історичне минуле нашого народу. Голодомор 1932 – 1933 років можна без перебільшення назвати чи не найстрашнішою сторінкою в історії України. Голодомор приніс не лише страждання й смерть. Він посіяв страх серед людей. Всього жертвами голодомору стало до 10 млн чоловік, з них 3 млн – діти. Це був голод, штучно організований, свідомо спрямований

на знищення українського народу. Це була війна проти цілого народу, працьовитого, мирного і безневинного.

Якщо ми – діти своїх батьків, якщо не оглухли душею, якщо несемо в собі вогонь відповідальності за долю народу, прислухаймося до цього болю. Спокутуймо «вину свою безневинну». Це потрібно «і мертвим, і живим, і ненародженим».

За нашим давнім народним звичаєм померлих згадують у церквах, ставлять свічку. Засвітімо й ми свічку, яку не було кому запалити на похоронах убієнних голодом. Ми схиляємо голову перед їхніми муками. Нехай у наших душах залишиться цей маленький вогник свічечки як спомин про тих, хто помер страшною голодною смертю. Дай, Боже, щоб ніколи більше це не повторилося. А тому наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих під червоним прапором, пам'ять про тих,

хто не дожив, пам'ять про тих, хто не долюбив

і як би не виправдовувалися,не перекручували факти, не замітали сліди, з правдою нічого не вдієш. Страхітливий злочин ніколи і нічим не стерти в памяті.

Позаду – голодомори, скорботні дні і ночі фашистської окупації, вогненні смерчі війни, чорнобильський апокаліпсис, скинуте ярмо імперії. Що попереду?! Надія на вас, на ваші юні душі. Вдивляйтеся у свою історію, історію багатостраждальної України, відрізняйте правду від облудної солодкої лжі і вчіться. Адже історія є вчителька життя.

Кiлькiсть переглядiв: 15

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.